Сторінка логопеда

Хоменюк Марина Леонідівна

Спеціальність: вчитель-логопед 

Кваліфікаційна категорія: спеціаліст

Педагогічний стаж: 7 років

  На посаді логопеда: 2 роки


СПЕЦИФІКА РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

Специфіка роботи вчителя-логопеда загальноосвітньої школи в умовах інклюзивного навчання.

Інклюзивне навчання передусім передбачає:

- перебування дитини з мовленнєвими порушеннями в масовій загальноосвітній школі. Оволодіння нею знаннями, вміннями та навичками нарівні із здоровими однолітками;

- соціально-медико-педагогічний супровід дітей;

- забезпечення належних умов для навчання, виховання, корекційно-компенсаторної роботи (матеріально-технічне, кадрове, фінансове забезпечення) тощо.

Пріоритетні завдання логопедичної корекції в умовах інклюзивної освіти:

- подолання порушень усного і писемного мовлення;

- розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо);

- формування фонетико-фонематичної, лексико-граматичної сторін мови, зв'язного мовлення;

- формування комунікативних умінь;

-розвиток мовленнєвої, загальної та дрібної моторики;

-розвиток просодики (темп, ритм, тембр, сила голосу, інтонування, емоційне забарвлення тощо);

- розвиток психічних процесів (увага, пам'ять, мислення, уява тощо).

Успiшнiсть корекiйної роботи на логопунктi залежить вiд таких умов:

¢ Забезпечення тiсної взаємодiї вчителя-логопеда, учителя - предметника, психолога, щодо корекцiї мовленнєвих вад

¢ Створення доброзичливої атмосфери пiд час логопедичних занять

¢ Iндивiдуальний пiдхiд до кожної дитини згiдно з її психофiзичними особливостями

¢ Розвиток комунiкативно-мовленнєвих здiбностей молодших школярiв з особливими освiтнiми потребами через iнтерактивнi методи корекцiї вад мовлення з використанням комп'ютерних технологiй i розробок особистих провiдних учителiв - логопедiв

¢ Зв'язок з батьками дiтей з особливими потребами, які навчаються на логопунктi

Моделі корекційної роботи з молодшими школярами

в умовах інклюзивної освіти

1. Одночасна логопедична робота в клас пiд час проведення уроку з письма й читання (1 кл.), з української мови та читання (2-4 кл.)

2. Фронтальні та iндивiдуальнi форми логопедичної роботи з дiтьми з особливими потребами через iнтерактивнi методи корекцiї письма й читання з використанням комп'ютерних розробок технологій

3. Iндивiдуальна робота з дітьми з обмеженими можливостями здоров'я, як навчаються за iндивдуальною програмою за рішенням ПМПК або ВКК мають мовленнєві недоліки.

В умовах інклюзивної освіти працюють і вчителі-логопеди м. Херсона:

1. Вчитель-логопед л.п. при ЗНЗ № 4 Хавбоша Л. В

2. Вчитель-логопед л.п. при ЗНЗ № 14 Яхній О. В.

3. Вчитель-логопед л.п. при ЗНЗ № 26 Литвиненко В. О.

4. Вчитель-логопед л.п. при ЗНЗ № 47 Азовська Н. В.

5. Вчительлогопед л.п. при НВК № 48 Осипенко Т. М.

6. Вчитель-логопед л.п при ЗНЗ № 55 Сизова Н. В.

Мовленнєво-діяльнісна спрямованість корекційної роботи вчителя-логопеда досить вдало реалізується через :

Ігротерапія - це використання емоційних, пізнавальних, фізичних здібностей дитини з метою корекції вад розвитку та поведінки;

Артотерапія - це корекція мовленнєвих, психосоматичних, психоемоційних процесів і відхилень в особистісному розвитку за допомогою різних видів мистецтва;

Аромотерапія - це використання ароматизованої морської солі для укріплення фізичного та психічного здоров'я дитини, розвитку дрібної моторики та корекції мовленнєвих вад

Хромотерапія - це безконтактний метод лікування світлом і кольором.

Труднощі, які виникають пiд час логопедичної роботи,

в умовах інклюзивного навчання:

- відсутність індивідуальних програм реабілітації, компенсаторно-корекційних програм, для дітей з особливими потребами, які можна було б використовувати на логопедичних заняттях, для ефективності цілосного процесу інклюзивної освіти.
- недостатнє фінансування та матерiально-технiчне забезпечення навчальної, корекційно-компенсаторної, реабілітаційної бази.
- відсутність соціально-медико-педагогічного супроводу.
- не має належних умов для здійснення корекційної допомоги дітям - логопатам
(на деяких логопунктах вiдсутнi кабiнети для корекційної роботи).

Концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних демократичних ідей:

Усі діти цінні й активні - члени суспільства!

Як виявити дефекти в будові органів мовлення в домашніх умовах?

Батькам (а також усім педагогам, які працюють з дітьми раннього та дошкільного віку) варто пам'ятати, що деякі дефекти в будові органів мовлення, які призводять до порушення вимови звуків, можна легко виявити самостійно в домашніх умовах.

Для того, щоб діагностувати всі можливі дефекти в будові мовленнєвих органів (а їх, повірте, велика кількість!), необхідно володіти спеціальними знаннями, навичками та протягом тривалого часу вивчати спеціальну літературу. І якщо вчасно звернутись до логопеда, то можна провести необхідну діагностику та отримати кваліфіковану консультацію спеціаліста.

Для того, щоб виявити порушення в будові органів мовлення в домашніх умовах, необхідно лише уважно придивитись до дитини та використати кілька простих логопедичних прийомів.

Коротка вуздечка язика

Запропонуйте дитині відкрити широко рот та підняти язик вгору до піднебіння або потягнутись кінчиком язика до носика.

  • При дуже короткій під'язиковій вуздечці дитина взагалі не зможе цього зробити. Буде здаватись, ніби язик «пришитий» до дна ротової порожнини.
  • При менш короткій під'язиковій вуздечці дитина зможе підвести язик, однак при цьому його кінчик не зможе дістати до верхніх альвеол чи до піднебіння.
  • Якщо дитині не вдається підняти язик вгору самостійно, можна допомогти їй шпателем, ручкою чайної ложки чи ватною паличкою (оберіть те, що буде комфортним для вашого малюка). Таким чином ви відразу зможете виявити коротку вуздечку і переконатись, що язик не піднімається саме через цю причину, а не внаслідок парезу чи паралічу.

Нагадаємо, парез - це ослаблення довільних рухів внаслідок порушення іннервації м'язів, а параліч - нездатність м'язів до скорочення внаслідок порушення іннервації.

Парези м'язів губ і язика

Запропонуйте дитині виконати прості рухи:

  1. Розтягнути губи в посмішку. При парезі одна сторона губ може залишатись нерухомою або робити мінімальний рух. Також посмішка виявиться асиметричною.
  2. Витягнути губи вперед. При парезі губи можуть залишатись нерухомими або робити певні хаотичні рухи.
  3. Висунути язик з рота. При парезі можна спостерігати наступне: язик відхиляється в один бік; дитина не може втримати язик горизонтально, кінчик язика може загинатись донизу («падати»); дитина взагалі не може утримувати язик, його м'язи можуть тремтіти.
  4. Розпластати язик у роті (зробити його широким). При парезі язик постійно звужується і дитина не може виконати цей рух.
  5. Підняти кінчик язика до верхньої губи. При парезі для виконання цього руху дитина буде допомагати собі нижньою губою, ніби «підштовхуючи» нею язик.
  6. Поводити кінчиком язика зі сторони в сторону (з кута в кут рота). При парезі язик рухається хаотично, напружено, усією масою, а кінчик язика при цьому не виражений.

Якщо при обстеженні артикуляційного апарату дитини ви виявили коротку під'язикову вуздечку, зверніться за консультацією до логопеда, дитячого хірурга чи стоматолога. І пам'ятайте, що в деяких випадках логопед може «розтягнути» коротку вуздечку за допомогою спеціальних логопедичних вправ та масажу.

Якщо ж при обстеженні ви виявили вищевказані особливості руху язика та губ, можливо вам потрібна буде не лише консультація логопеда, а й невролога.

Основне правило - не зволікати! Адже вчасно діагностовані порушення в будові органів мовлення допоможуть вчасно спланувати та в повній мірі провести їх корекцію

Організація логопедичних занять вдома

Ви народили найрозумніше і найкрасивіше дитя, яке схоже на Вас! Приємно тішитися від ніжного Агу, пускань у відповідь бульок зі слинки, імітувань голосу мами чи інтонації тата. Найкраща у світі посмішка немовляти заспокоює Вас. Пізніше маленьке єство починає спілкуватись з Вами і Ви розумієте, що, ось, нарешті, - ви батьки! Зі спілкування починається пізнання навколишнього світу. Спілкування, врешті, допомагає виховувати крихітку... А далі - перші слова, речення, які перетворюються у смішні висловлювання. І знову це тішить вас. Вам здається , що все гаразд і Ви заспокоюєтесь. Немає звука, незвична вимова - вибалакається! Хтось радить логопеда, - нічого, встигну!...

Психофізичне виховання дитини починається і формується у ранньому дитинстві, в сім»ї, на прикладі мовлення рідних та близьких людей: матері, батька, дідуся, бабусі,старших сестер та братів... Уважні батьки помічають, що дитина ніби копіює дорослого, намагається повторювати певні рухи, в тому числі і язиком, губами, ніби намагається показати, яке чемне і слухняне ваше творіння!...

Існує думка, що мовлення дитини розвивається самостійно, без спеціального втручання та допомоги дорослих. Начебто дитина сама оволодіває правильною вимовою. Насправді ж невтручання у процес формування дитячого мовлення майже завжди стає причиною відставання дитини в розвитку. Мовленнєві недоліки обростають різноманітними психологічними вадами і з великими труднощами переборюються у наступні роки. Саме тому важливо, щоб у родині були створені умови для формування мовлення дитини, починаючи з раннього віку. Дуже важливо, щоб з раннього віку немовля чуло правильне, чітке мовлення, на фоні якого буде формуватися його особисте. Покажіть дитині, як брикати губами, облизуватись язиком, спробуйте показати, як ви надуваєте щічки, посміхаєтесь. Грайтесь з немовлям і воно відповість! Невпевнені рухи? Але це стане початком формування мови, в тому числі і звуковимови.

Коли дитятко підросте, не говоріть до нього його мовою: «пісьлі», замість «пішли», «мольоцько», замість «молоко», - це гальмує розвиток мовлення. Потрібно чітко вимовляти складні слова, деколи багато раз, лице в лице. Щоб дитина не тільки відтворила на слух, але і скопіювала ваші рухи, зазираючи до вашого рота . Звертайтесь безпосередньо до дитини, і вона матиме мотив до відповіді. ( Потрібно привчати своє чадо дивитися на того, хто говорить. Тільки тоді воно перейматиме правильну артикуляцію.)

Дослідження показують: для того, щоб дитина успішно оволоділа словом, вона має його почути багато разів, а щоб почала активно його використовувати у власному мовленні, - ще більше ( близько 70 - 90 разів ). Тобто нові слова Вашим малятам потрібно повторювати частіше. І саме батьки, а не вихователі чи психолог повинні знати свою дитину найкраще, займаючись з нею у вільний час, зрозумівши, що їй під силу , а що ні.

В нормі, діти двох років починають складати речення. А на 5 - 6 році життя вміють конструювати речення в умовах конкретної ситуації. Тому важливо дитину навчити слухати запитання і давати на них відповідь. Описувати предмети, порівнювати їх між собою - це простимулює у дитини самостійні висловлювання.

Вчасне невиправлення мовленнєвих вад призводить до порушення та затримки загального розвитку дитини, до труднощів у сприйманні та аналізі як навчального матеріалу, так і сучасних реалій. Тому логопеди завжди попереджають батьків, та застерігають їх від легковажного ставлення до проблем мовлення їхнього малюка 

Розвивайте мову, рідну та чудову

Скоромовки - логопедичні чистомовки

Одна з порад логопеда - віршовані чистомовки (скоромовки) на вимову проблемних звуків. Хотілося б зауважити, що до цих вправ можна переходити лише тоді, коли у дитини вільно виходить правильне вимовляння окремого звуку, представленого у вправі.

Окрім даного матеріалу ви можете імпровізувати.

Наприклад, промовити,

як дзижчить бджілка (Дж-ж-ж-ж-ж),

як гуде поїзд (У-у-у-у-у-у),

як мати колисає дитину (А-а-а-а-а-а),

як пищіть комар (Дз-з-з-з-з-з) і т.п.

Також можна різноманітнити вправу зміною гучності або тембру голосу, тобто одні й ті самі рядки промовляти по різному: голосно, тихо, швидко або повільно.

Щоб заняття було більш ефективним, пропоную таку його послідовність:

1. Гімнастика для пальчиків

2. Вправи для дихання та артикуляціонна гімнастика (губи, язик)

3. Голосові вправи

4. Вправи з мовним матеріалом

Але майте на увазі: дитині має бути цікаво, тоді вона буде більш уважною і не так швидко втомиться, частіше хваліть дитину і вона буде більш старанною. Бажаю успіхів!

Приклади чистомовок:

***

Ла-ла-ла: Алла дівчинка мала.

Ли-ли-ли: В гост ми до неї йшли.

Ло-ло-ло: В Алли тісто підійшло.

Ла-ла-ла: Пирогів вона спекла.

Л'є-л'є-л'є: Чаю Аллочка нал'є.

Лі-лі-лі: Ось лимони на столі.

Лю-лю-лю: Дуже кисле не люблю.

***

Ра-ра-ра: Дуже рада дітвора.

Ар-ар-ар: Ми поїдем в зоопарк.

Ро-ро-ро: Доберемось на метро.

Ру-ру-ру: В зоопарку кенгуру.

Ру-ру-ру: Риє кріт собі нору.

Ру-ру-ру: Заєць обдира кору.

Ра-ра-ра: Закінчилася в нас гра.

***

Жужжить у Жені

Жук у жмені.

"Жу-жу-жу, жу-жу-жу!

Я з тобою не дружу!"

***

Соня смажила млинці,

Ось і тісто на руці.

Як з роботи прийде тато -

Хай він з'їсть млинців багато.

Новинка у центрі

Логопедичний електромассажер Z-Vibe  

Логопедичний електромассажер Z-Vibe по визнанню логопедів-є найкращим в світі обладнанням для проведення логопедичного масажу та підготовки артикуляційних м'язів рота людини до занять з логопедом. Даний електромасажер, при правильному і постійному логопедичному масажі, дозволяє скоротити час, витрачений на корекцію мовлення дитини мінімум в 3-5 разів в порівнянні з традиційними масажними зондами. Апарат складається з пластикового корпусу, в який поміщений вібратор з елементом живлення, і також змінних наконечників на різьбі. Наконечники змінюються в залежності від потреби впливу. (Наконечники-різні по впливу продаються окремо). Логопедичний масажер має товщину в діаметрі не більше кулькової ручки і для роботи використовує електричні батарейки. Змінні насадки електромасажеру зроблені з харчової пластмаси, не містять шкідливих барвників і витримують стерилізацію УФЛ лампами. Принцип роботи Z-Vibe полягає у впливі на (язик, внутрішню і зовнішню поверхні щік, лоба, щоки, підборіддя) людини-коливаннями високої частоти. У слідстві цих коливань-відбувається рослаблення органів або масажер призводить м'язи в тонус. Все залежить від використовуваних насадок. Логопедичний масажер Z-Vibe, за допомогою спеціальних насадок дозволяє приводити в тонус і знімати тонус м'язів артикуляції, лицьових м'язів. Дозволяє дуже ефективно розтягувати "вуздечку" підтримувати язик, масажувати улоговинку мови для допомоги в постановці звуку С і багато іншого. При достатніх навичках логопеда, даний масажер дозволяє "поставити" звук Р людині протягом 1-2 занять. Для цього використовується "штучне заведення моторчика" за допомогою цього електромассажера. Далі дитина повторює стан "гарчання" яке він запам'ятав.

Класифікація мовних порушень 

Мова відіграє виключно важливу роль у формуванні вищих психічних функцій у дитини. Виконуючи функцію спілкування дитини з дорослими, вона є базою для розвитку мислення, забезпечує можливість планування і регулювання поведінки дитини, організації всій його психічної життя, впливає на розвиток особистості в цілому.       У зв'язку з цим у сучасній спеціальній педагогіці та психології утвердилося положення про необхідність раннього виявлення та подолання мовленнєвих порушень, які є загальною закономірністю аномального розвитку, т. е. зустрічаються у більшості дітей з різними вадами розвитку і можуть зачіпати різні компоненти мови. Одні з них стосуються тільки процесів вимови і виявляються в зниженні виразності мовлення без супутніх проявів. Інші зачіпають фонематическую бік мови і виражаються не тільки дефекти вимови, але і в недостатньому оволодінні звуковим складом слова, які спричиняють порушення читання і письма. Треті являють собою комунікативні порушення, які можуть перешкоджати навчання дитини в школі і його соціальної адаптації.  Діти з порушеннями мовленнєвого розвитку - це категорія дітей з ООП; у них збережений слух і інтелект, але є значні порушення мовлення, що впливають на формування інших сторін психіки.В даний час у логопедії в обігу знаходяться дві класифікації мовленнєвих порушень, одна - клініко-педагогічна, друга - психолого-педагогічна, або педагогічна (за Н. Е. Левіної).Названі класифікації при розходженні в типології та групування видів мовних порушень, одні і ті ж явища розглядають з різних точок зору, але вони не стільки суперечать одна одній, скільки доповнюють один одного, оскільки орієнтовані на рішення різних завдань єдиного, але багатоаспектного процесу логопедичного впливу.Клініко-педагогічна класифікація спирається на традиційне для логопедії співдружність з медициною, але, на відміну від чисто клінічної, що виділяються в ній види мовних порушень не прив'язуються строго до форм захворювань. Таким чином, в логопедії виділяються 11 форм мовленнєвих порушень, 9 з них становлять порушення усного мовлення на різних етапах її породження і реалізації і 2 форми становлять порушення письмовій промови, які виділяються в залежності від порушеного процесу.Дисфонія (афонія) - відсутність або розлад фонації внаслідок патологічних змін голосового апарату. Синоніми: порушення голосу, порушення фонації, фоноторные порушення, вокальні порушення.
Брадилалия - патологічно уповільнений темп мови.
Тахилалия - патологічно прискорений темп мовлення.
Заїкання - порушення темпо-ритмічної організації мовлення, обумовлене судорожним станом м'язів мовного апарату (логоневроз).
Дислалія - порушення звуковимови при нормальному слуху і збереженій іннервації мовного апарату (дефекти звуковимовлення, фонетичні дефекти, недоліки вимови фонем).
Ринолалія - порушення тембру голосу і звуковимовлення, обумовлені анатомо-фізіологічними дефектами мовного апарату.
Дизартрія - порушення вимовної сторони мови, зумовлене недостатністю іннервації (руховий механізм мовлення)мовного апарату.
Алалія - відсутність або недорозвинення мовлення внаслідок органічного ураження мовних зон кори головного мозку у внутрішньоутробному або ранньому періоді розвитку дитини.
Афазія - повна або часткова втрата мовлення, обумовлена локальними ураженнями головного мозку.
Діслексія - часткове специфічне порушення процесу читання.
Дисграфія - часткове специфічне порушення процесу письма.Психолого-педагогічна класифікація виникла в результаті критичного аналізу клінічної класифікації з точки зору застосування її у педагогічному процесі, яким є логопедичний вплив. Такий аналіз виявився необхідний у зв'язку з орієнтацією логопедії на навчання і виховання дітей з порушеннями розвитку мовлення.Фонетико-фонематичні недорозвинення мови (ФФНМ) - порушення процесів формування произносительной системи рідної мови у дітей з різними мовними розладами внаслідок дефектів сприйняття й вимови фонем.
Загальне недорозвинення мовлення (ЗНМ)- різні складні мовні розлади, при яких порушено формування всіх компонентів мовленнєвої системи, що відносяться до звукової і смислової стороні.
Заїкання - розглядається як порушення комунікативної функції мови при правильно сформованих засобах спілкування. Можливий і комбінований дефект, при якому заїкання поєднується із загальним недорозвиненням мовлення.В даній класифікації не виділяються в якості самостійних порушень мовлення порушення письма і читання. Вони розглядаються у складі фонетико-фонематичного та загального недорозвитку мовлення як їх системні, відстрочені наслідки, обумовлені несформованістю фонематических і морфологічних узагальнень, що становлять один з провідних ознак.Для успішного оволодіння навичками письма і читання необхідно, щоб у дитини був достатньою мірою сформований ряд мовних і немовних функцій: слухова диференціація звуків, правильне вимова, мовний аналіз і синтез, який включає фонематичний аналіз та синтез, складовий аналіз і синтез. У дошкільника має бути сформований аналіз речень на слова, сформованість лексико-граматичної сторони мовлення, високий рівень розвитку зорового і слухового аналізу і синтезу, уваги, пам'яті (різних видів), просторових уявлень. Несформованість будь-якої із зазначених операцій викликає порушення процесу оволодіння письмом і читання, призводить до виникнення дисграфії і дислексії.Р. Е. Левіної були виділені три рівня загального недорозвинення мовлення (ЗНМ), тобто системного порушення всіх сторін мовлення при збереженому фізичному слуху.На першому рівні спостерігається повне або майже повна відсутність словесних засобів спілкування у віці 5-6 років, коли у дітей без мовної патології мова в основному сформована. Словниковий запас складається із звукових і звукоподражательных комплексів, у більшості випадків незрозумілі оточуючим і супроводжуються жестами. Діти з такими особливостями належать до так званих «безречевым».На другому рівні з'являються загальновживані слова, хоча й спотворені. Намічається розрізнення деяких граматичних форм. Разом з тим произносительные можливості дітей значно відстають від вікової норми.Третій рівень характеризується наявністю розгорнутої фразового мовлення з елементами лексико-граматичного та фонетико-фонематичного недорозвинення. Діти вступають у контакти з оточуючими, але лише в присутності дорослого і за його допомогою. Вільне спілкування вкрай утруднено.У сучасних роботах виділяється ще й четвертий рівень (Т. Б. Филичева), що характеризується легкими лексико-граматичними порушеннями, які ускладнюють оволодіння дітьми письмовій промовою на початку шкільного навчання.Діти із загальним недорозвиненням мовлення мають ряд психолого-педагогічних особливостей, що ускладнюють їх соціальну адаптацію і вимагають цілеспрямованої корекції. Неповноцінна мовленнєва діяльність відбивається на формуванні у дітей сенсорної, інтелектуальної та афективно-вольової сфер. Зазначається недостатня стійкість уваги, обмежені можливості його розподілу. Зв'язок між мовними порушеннями та іншими сторонами психічного розвитку проявляється також в специфічних особливостях мислення. Володіючи повноцінними передумовами для оволодіння розумовими операціями, доступними їхньому віку, діти відстають у розвитку словесно-логічного мислення, з працею опановують аналізом і синтезом, порівнянням і узагальненням. У частини дітей відзначається соматична ослабленість і сповільнений розвиток локомоторних функцій; їм притаманне і деяке відставання в розвитку рухової сфери - погана координація рухів, зниження швидкості і спритності при їх виконанні. Найбільші труднощі виявляються при виконанні рухів за словесною інструкцією. Часто зустрічається недостатня координація рухів пальців, кисті руки, недорозвинення дрібної моторики.У дітей з тяжкими мовленнєвими розладами відзначаються нестійкість в емоційно-вольовій сфері. Їм притаманні нестійкість інтересів, знижена спостережливість, знижена мотивація, негативізм, невпевненість у собі, підвищена дратівливість, агресивність, образливість, труднощі в спілкуванні з оточуючими, у налагодженні контактів зі своїми однолітками.


Вчимося читати. Метод Зайцева

Картки для навчання читанню по складах (метод Зайцева)

Я хочу Вам запропонувати матеріал для самостійної гри і підготовки до навчання читанню.
Цей матеріал грунтується на методиці Зайцева, де ми з дітками вчимося читати по складах.
Складовий метод відомий ще з часів Л. М. Толстого. Складом вважається злиття приголосної з голосною, окремо голосна в якості складу, окремо приголосна (у закритому складі), голосна зі знаком. Наприклад, СО-БА-КА, ПА-РО-ВО-З, А-І-С-Т і так далі. По складах немовля починає говорити МА-МА, а не по буквах або цілим словом. По складах же легше і природніше навчити його читати.

Але, на жаль, готові посібники методик М. Зайцева (кубики, таблиці) досить дорогі.
Тому не кожна мама може ними скористатися. А якщо в тому місці, де проживає мама з малюком, немає поруч ні магазинів з посібниками, ні гуртків, куди можна записати дитину, то єдиним виходом залишається виготовлення посібників своїми руками.

Дані посібники дозволять вам почати навчання читанню вдома і являють собою картки з буквами.
Вам треба роздрукувати й вирізати "будиночок короля", "будиночок королеви", та скласти їх по вертикалі:

Будиночок короля

А
О
У
И
Е

Будиночок королеви
Я
Ї
Ю
І
Є

Потім (за бажанням батьків) ці будиночки з лицьового боку обклеюються скотчем, а ззаду наклеюються на ворсистий папір (інший варіант - приклеїти липучку). Покласти на добу під прес. У цей час беремо лист фанери, щільний картон тощо. Підручні матеріали, і обтягуємо його фланеллю.
Тепер наші будиночки короля і королеви легко можна розмістити на фланелевій дошці, і вони там будуть чудово триматися.

Починаємо грати з малюком в цікаву гру, яка заодно невимушено навчає буквам і з нею ж ми вчимося читати.
Придумайте казку про короля та королеву, про літери, які живуть у будиночках. Наприклад: «Жили, були король і королева, і було у них безліч слуг. Слуги короля жили у великому будиночку, слуги королеви - в будиночку поменше. Ці слуги були не простими, всі вони дуже любили співати. Тощо».
Проспівайте букви з будиночків (зверху вниз).
Співати можна на будь-який мотив, головне, щоб малюкові було цікаво. Не бійтеся, що у вас немає слуху, ваш малюк все одно вважає, що ви співаєте краще за всіх!

Коли ці голосні в будиночках будуть засвоєні, вирізаємо і виготовляємо картки- приголосні: Б, П, М, К.
Беремо, наприклад, «Б» і починаємо її катати по будиночках:
БА
БО
БУ
БИ
БЕ
-
бя
б'ї
бю
бі
бє
Також катаємо й інші 4 літери:
МА
МО
МУ
МИ
МЕ
-
мя
м'ї
мю
мі
мє

Потім можна підставляти букви праворуч і ліворуч від будиночків:
БАМ
БОМ
БУМ
і т. д.

Те ж саме робимо і з іншими приголосними буквами (виготовляємо картки, катаємо їх по будиночках, підставляємо до інших складів).
Це начебто на перший погляд проста, але досить ефективна методика.



КОРИСНИЙ ДОСВІД: МЕТОДИКИ ЛОГОПЕДІЇ У РОБОТІ ІЗ ДІТЬМИ-АУТИСТАМИ

Можна виділити специфічні особливості логопедичної роботи з дітьми, які мають розлади аутистичного спектру. Відразу звертає увагу відсутність здатності і бажання наслідувати дорослих. Ще одна суттєва проблема в розвитку - це особливості розвитку мовлення. Якщо дитина повністю мутична, то основним напрямком роботи буде спонукання її до вимовляння коротких слів, активізування невербальних методів спілкування. На перешкоді стає неконтактність дитини, активні прояви негативізму, іноді з істеричними нападами різного ступеню прояву, моторна гіперактивність або повна пасивність дитини, підвищена тривожність. В роботі застосовуються різні методи та багатоплановий стимульний матеріал. Нашим основним завданням є підготовка артикуляційного апарату дитини та стимулювання мовлення.

Під час проведення логопедичного заняття я використовую наступні методики:

  • Методика логопедичного масажу О.М.Новікової - спрямована на корекцію рухливості артикуляційного апарату, звуковимови при тяжких вадах мовлення. Масаж артикуляційних органів виконується із застосуванням масажних зондів та масаж мімічної і жувальної мускулатури.
  • Обовязковим моментом є артикуляційна гімнастика за методичними рекомендаціями Е. Краузе. Мета артикуляційної гімнастики - розвиток рухливості органів мовленнєвого апарату, відпрацювання правильних, повноцінних рухів артикуляційних органів, необхідних для правильної вимови звуків. Робимо вправи на тренування рухливості м'язів губ, язика, м'якого піднебіння, нижньої щелепи.
  • Методика Л.Г.Нуриевой, яка допомагає розвивати пасивний та активний словник, викликати мовленнєве дихання та звукове мовлення дитини з РДА.

Використовуючи дану методику маємо свої маленькі перемоги, дитина, яка не промовляла навіть окремі звуки почала активно вокалізувати; за інструкцією проспівувати окремі звуки. Здобули даний результату таким чином - картинку із зображенням звуку прикладаю до обличчя паралельно губам і чітко повільно промовляю звук.

  • Методика "глобального читання" Б.Д.Корсунської, адаптована до індивідуальних психофізичних можливостей дітей з особливими потребами - застосовується для навчання читанню та письму аутичних дітей.
  • · Під час розвитку дрібної моторики використовується узагальнений досвід системи виховання Нікітіних з формування тактильних і кінестетичних відчутів, уміння захвату дрібних предметів, удосконалення рухових навичок.
  • Враховуючи те, що в аутичних дітей порушується , як загальна, так і дрібна моторика, то важливим моментом є підготовити руку до оволодіння письмом. Велику роль в цьому відіграє використання в роботі з аутичними дітьми елементів методики М.Монтессорі.
  • Використовується також елементи з методики Сесіль Лупан.До такого серйозного процесу, як вивчення букв та читання, можна підійти весело. Сесіль Лупан пропонує проспівувати назви букв, а у роботі з аутичними дітьми цей метод є найбільш актуальним, він дозволяє удосконалювати мовленнєвий видих та силу голосу.

Логопедичний масаж

Як відомо, все в людині взаємопов'язане: всі органи, всі системи, тканини являють собою єдине ціле. Жодна проблема, яка виникає в нашому організмі, не може бути розглянута локально. Це стосується й мови.
Значні проблеми мовного апарату не вирішуються одними артикуляційними корекціями і дихальною гімнастикою. Тут необхідний логопедичний масаж.
Багато людей скептично ставляться до того, що професійно проведений логопедичний масаж язика дозволить дитині не тільки навчитися вимовляти різні звуки в словах, але і будувати цілі речення.

Логопедичний масаж язика для дітей проводиться для цілого ряду позитивних змін, які бачать не тільки самі батьки чада, але і всі навколишні люди.

На сьогоднішній день відомо достатню кількість різних методик проведення логомасажу.

Основна роль логомасажу Процедура являє собою якийсь механізм, запустивши який, змінюється стан м'язів, нервових закінчень, тканин і судин мовного апарату. Дана процедура обумовлена однією з технік, яка нормалізує мовлення, а також емоційний стан особи, яка безсумнівно страждає при порушеннях мовного апарату.

Найчастіше, масаж застосовують при дизартрії, а також при заїканні і порушенні голосу.

В цілому, процедура надає позитивний вплив на весь організм. Відновлюється секреторна функція шкіри, поліпшується лімфо і кровообіг.

У процесі цього можна спостерігати значне поліпшення обмінних процесів. Під впливом масажних прийомів відбувається газообмін між кров'ю і тканинами. Відбувається своєрідна киснева терапія.

Рефлекторний вплив, завдяки прийомам, позначається на всій лімфатичної системи, значно покращуючи функцію судин. М'язова система істотно піддається змінам: еластичність м'язових волокон підвищується, збільшується працездатність м'язів, підвищується сила скорочувальної функції.

Варто пам'ятати, що між силою впливу і проведеними прийомами існує залежність. Залежно від того, якого ефекту ви хочете домогтися, розслаблення або збудливості, виконуються різні прийоми з різним ступенем інтенсивності.

Таким чином, логомасаж позитивно впливає на весь організм в цілому, значною мірою позитивно впливаючи на м'язову і нервову систему, які відіграють одну з головних ролей в мовнорухомому процесі. Основні завдання логопедичного масажу для дітей - відновлення тонусу м'язів артикуляційного апарату і зменшення дефектів артикуляційної мускулатури; - усунення недоліків скорочувальної здатності шляхом впливу на групу м'язів, які беруть участь у роботі периферичного мовного апарату; - корекція правильної вимови звуків (звуковимови); - поліпшення стану голосових зв'язок і голосу; - нормалізація дихання під час розмови; - усунення психічних і моральних зусиль у дітей, які страждають через неправильно поставлену мову; - зменшення впливу заїкання, дизартрії на повсякденне життя дітей; - загальне поліпшення мовного апарату і м'язів, що відповідають за звуковидобування; - зміцнення глоткових рефлексів; - створення правильної траєкторії рухів органів артикуляції.

Список проблем, при яких прописується логопедичний масаж для дитини досить великий, але все ж головне завдання - це усунення дефекту мови у дітей.

Часто у дітей спостерігається надмірна кількість вироблюваної слини, тому лікарі призначають подібні процедури, щоб знизити цей ефект.

Логомасаж допоможе впоратися з такими проблемами:

• порушена розмовна мова;• підвищене слиновиділення;• гіпертонус артикуляційних м'язів;• недостатнє скорочення м'язів;• порушена координація рухів, гиперкинез;• нерозвинені довільні рухи;• нееластичність м'язових волокон.

Дуже важливо положення дитини під час процедури. Найбільш оптимальні пози:

• лежачи на спині. Під голову кладуть плоску подушку;• сидячи в кріслі з дещо відкинутою головою назад на підголовник;• напівсидяче положення в кріслі;• у мами на руках, якщо дитина боїться.

Процедуру потрібно проводити в теплій і затишній кімнаті. Необхідно створити комфортні умови для дитини, щоб йому було легше перенести процес з психологічної точки зору. Руки масажиста повинні бути теплими, з короткими нігтями, без шкірних захворювань, а також кілець та інших прикрас. Перед сеансом порожнину рота дитини потрібно очистити від залишків їжі.

Найчастіше курс складається з 20 сеансів. Бажано проводити його кожен день. Потім з перервою в один місяць призначають повторну терапію. Необхідну кількість курсів визначається ступенем тяжкості відхилень. Тривалість одного сеансу дорівнює від 5 до 30 хвилин. Перед проведенням логомассажа потрібно налаштувати дитину на позитивний лад, заспокоїти, знайти підхід. Для першого разу час проведення має бути мінімальним (5 хвилин).

Частиною логопедичного масажу є масаж язика.

Він допомагає підвищити або знизити тонус язика у дитини і нормалізувати роботу мовного апарату: поліпшити вимову, голос, знизити симптоми неврологічних порушень.

Процедура проводиться із залученням м'язів щік, губ, м'якого піднебіння.

Для кожного пацієнта підбирається певний вид масажу в залежності від наявних порушень.

Показання і протипоказання

У малюка можуть спостерігатися вроджені чи набуті відхилення, які вимагають обов'язкового призначення логопедичного масажу язика. Серед них хотілося б відзначити наступні проблеми:- порушення голосу або його часта втрата;- дефект мови;- дизартрія;- збільшення ефективності від занять з індивідуальним логопедом;- мимовільне слиновиділення;- проблеми з розвитком артикуляційних м'язів;- заїкання і проблема з вимовою через сильну напруги м'язів.

Даний список показань до проведення масажу язика у дітей різного віку може бути розширений на основі індивідуального призначення лікарем. У будь-якому випадку, знадобиться ретельний огляд фахівцем.

Існують і певні протипоказання, при яких проведення цієї процедури стає просто неприпустимим:

- розвиток гострих респіраторних захворювань або пік застуди;- гінгівіт і кон'юнктивіт;- стоматит;- збільшення лімфовузлів і лімфотоку;- поразка ротової порожнини в результаті розвитку герпесу.

Cловниковий запас дитини: діагностика

Активний словник дитини поступово збільшується. В 1 рік дитина розуміє, чітко співвідносить з певними предметами та вимовляє близько 10 слів, а до 3 років її словник досягає 100 слів. В 4-5 років дитина вимовляє від 1500 до 2000 слів. Словниковий запас дитини 6-7 років має налічувати від 2000 до 3000 слів.

У мовленні дитини повинні бути представлені всі частини мови: іменники, дієслова, прикметники, прислівники, займенники, числівники, прийменники та сполучники. Звісно, дитині не обов'язково знати, що вона зараз, наприклад, вимовила займенник чи прислівник. Цими поняттями вона ово­лодіє пізніше. Однак дитина повинна вживати в повсякденному мовленні всі ці частини мови. Також повинні бути присутні й узагальнюючі слова (фрукти, овочі, посуд, меблі, одяг тощо).

Перш ніж поповнювати словниковий запас дитини, спочатку в загальних рисах оцініть цей запас. Для цього проведіть експрес-діагностику. Для початку з'ясуйте, чи достатньо вона вживає іменників. Запро­понуйте дитині, наприклад, назвати якомога більше тварин, яких вона знає. Для старших дошкільників можна ускладнити завдання, запропонувавши назвати якомога більше тільки свійських, або тільки диких тварин. Якщо у відповіді ви почуєте лише кішка та собака, то словничок дитини дуже бідний. Запитайте, які ягоди вона знає, яких знає птахів.

За аналогією слід перевірити також обсяг словника щодо інших частин мови. Оцініть словниковий запас і переходьте до логопедичних ігор та вправ для збагачення словникового запасу.

Читайте також цікаві статті про активізацію вживання нових слів та збагачення і уточнення словника дитини.

Логопедичні ігри та вправи для збагачення словникового запасу дитини

Логопедична вправа «Словник іменників»

Вам знадобляться овочі та фрукти, або картинки, на яких вони зображені. Спочатку покажіть їх, попросіть усі, а потім назвати їх одним загальним словом. Дитина повинна сказати: банан, яблуко, персик, лимон - це фрукти; огірок, морква, буряк, цибуля - це овочі. Далі називайте їй групи слів уже без опори на наочність.

Зразок:

  • огірок, помідор, картопля, капуста, морква, буряк, редька, кабачок, баклажан, гарбуз (овочі);
  • яблука, груша, банан, апельсин, лимон, мандарин, персик (фрукти);
  • малина, полуниця, суниця, смородина, журавлина, аґрус, вишня (ягоди);
  • лялька, м'ячик, пірамідка, дзиґа, кубики (іграшки);
  • корова, коза, вівця, кішка, собака, кінь, кролик (свійські тварини);
  • лисиця, вовк, заєць, білка, ведмідь, лев, мавпа, слон (дикі тварини);
  • півень, курка, качка, гуска, індик (свійські птахи);
  • голуб, ворона, горобець, сова, соловей, орел, папуга, чайка (дикі птахи);
  • муха, комар, павук, оса, бджола, жук, метелик (комахи);
  • сом, щука, окунь, карась, камбала, судак, тріска (риби);
  • спідниця, штани, халат, сарафан, шорти, плащ, куртка (одяг);
  • майка, труси (білизна);
  • туфлі, кеди, чоботи, кросівки (взуття);
  • тарілка, склянка, глечик, вилка, ложка (посуд);
  • стіл, стілець, диван, шафа, ліжко (меблі);
  • молоток, сокира, лобзик, пилка, обценьки, дриль (інструменти);
  • літак, автобус, трамвай, тролейбус, пароплав, метро (транспорт);
  • дуб, липа, верба, сосна, береза, клен, горобина, тополя, каштан (дерева);
  • ромашка, мак, волошка, гладіолус, тюльпан, чорнобривці (квіти).

Також можна повправлятись і в зворотному порядку. Запитайте у дитини, які інструменти (квіти, свійських птахів тощо) вона знає. Дитина повинна відповісти: "Я знаю такі інструменти: молоток, сокира, лобзик."

Логопедична вправа «Словник дієслів»

Для перевірки наявності у словнику дитини дієслів, а також для збагачення дієслівного словника, за­пропонуйте їй відповісти на такі запитання:

Хто як пересувається?

  • людина (ходить);
  • заєць (стрибає);
  • птах (літає);
  • змія (плазує);
  • кінь (скаче);
  • риба (плаває).

Хто як їсть?

  • курка (дзьобає);
  • корова (жує);
  • собака (гризе, відкушує);
  • кішка (злизує).

Що можуть робити ці тварини?

  • собака (гавкає, грає, кусається, лащиться, сторожить);
  • кішка..., вовк..., ведмідь..., тигр..., миша..., орел..., жаба..., змія... (крадеться, переховується, рятується, вистежує, доганяє, втікає, підстрибує, схоплює, видерся, пірнув, злетів, шкряба­ється, шелестить, виглядає, спостерігає тощо.)

Логопедична вправа «Словник прикметників»

Для з'ясування наявності у словнику дитини прикмет­ників, а також для збагачення прикметникового словника, запропонуйте їй завдання, розраховані на вміння на­зивати ознаки предметів.

Які на смак ці продукти?

  • Цурок, сіль, лимон, цибуля (кислий, солодкий, солоний, гіркий).

Якого кольору ці продукти?

  • Лимон, апельсин, огірок, помідор, слива, кавун.

Які основні риси характеру у цих тварин?

  • собака (вірна, надійна);
  • лисиця (хитра, винахідлива);
  • заєць (полохливий);
  • ведмідь (неспішний, вайлуватий).

Предмет який?

  • Запропонуйте дитині назвати якомога більше ознак кож­ного з перелічених нижче предметів, враховуючи характерні для них ознаки: величину, форму, колір, масу, смак, запах, темпера­туру, матеріал, приналежність.
  • Лимон, кавун, кішка, заєць, лисиця, стіл, стрічка.
  • Наприклад, яблуко - червоне, велике, кругле, солодке, смачне, пахуче; пальто - шерстяне, м'яке, тепле, в'язане, бабусине тощо.

Що буває?

  • Назвати якомога більше предметів, які мають певні ознаки. Наприклад, що буває довгим? (Нитка, стрічка, мо­тузок, пасок, хвіст, волосся, дорога, річка).
  • Що буває круглим?
  • Що буває високим?
  • Що буває жовтим?
  • Що буває холодним?
  • Що буває солодким?
  • Що буває дерев'яним?
  • Що буває глибоким?

Логопедична вправа «Словник прислівників»

Для з'ясування запасу прислівників, а також збагачення її мовлення прислівниками, поговоріть з нею про пори року, погоду, розташуван­ня предметів у просторі, поведінку різних тварин, ставлячи при цьому питання: як? де? коли?

  • Наприклад: Як буває на вулиці влітку? (Сонячно, жарко). Як буває на вулиці, коли дощить? (Волого, пасмурно). Як біжить хлопчик? (Швидко). Де лежить іграшка? (Ліворуч) Коли відлітають птахи? (Восени).
  • Як сказати про поведінку тварин?
  • Заєць оглядається... (полохливо).
  • Лисиця крадеться... (обережно).
  • Ведмідь ходить... (незграбно).
  • Лев дивиться... (поважно).
  • Слон іде... (величаво).
  • Черепаха повзе... (поволі).
  • Миша біжить... (швидко).
  • Соловей співає... (дзвінко).
  • Ворона каркає... (голосно).
  • Дятел стукає... (глухо).

Приклади відповідей дитини з використанням прислівників.

  • Дитина відповідає на запитання коли? (про пори року, частини доби, явища): вчора, сьогодні, завтра, післязавтра, вранці, ввечері, вдень, вночі, навесні, влітку, взимку, восени, давно, недавно, незабаром, рано, пізно.
  • Дитина відповідає на запитання як? (про погодні умови): жарко, холодно, тепло, прохолодно, хмарно, сонячно, темно, мокро, волого, сухо.
  • Дитина відповідає на запитання як? (про настрій лю­дей): весело, смішно, радісно, спокійно, бадьоро, жваво, сумно, понуро, тужливо.
  • Дитина відповідає на запитання де? (про розташування предметів у просторі): справа, зліва, прямо, високо (вгорі), низько (внизу), далеко (вдалині), близько (поблизу).
  • Дитина відповідає на запитання куди? (про напрямок руху): вгору, вниз, вперед, назад, вбік, праворуч, ліворуч, вправо, вліво, вище, нижче, вбік.

Як попередити у дитини заїкання

  1. Шановні батьки! Стежте, щоб мовлення оточуючих було неквапним, плавним, правильним і чітким. Правильне мовлення спонукатиме таке ж правильне мовлення у дитини.

  2. Звертайте увагу на те, щоб дитина розмовляла не дуже голосно, не поспішаючи, стежте, щоб мовленнєве дихання було правильним.

  3. Не допускайте прискореного мовлення дітей. Таке мовлення нерідко свідчить про підвищену збудливість, слабкість нервової системи, що може призвести до заїкання.

  4. Оберігайте дитину від контактів з людьми, які заїкаються, спілкуючись з дорослими чи ровесниками, які заїкаються, дитина може відтворювати ті ж зупинки у своєму мовленні.

  5. Застерігайте малюка від психічних і фізичних травм, бурхливих проявів гніву і радощів, від перебування серед нервових, неспокійних людей.

  6. Не перевантажуйте мовлення дитини. Не вимагайте промовляти складні фрази, незнайомі й незрозумілі слова, завчати дуже багато віршів, складних за змістом та формою.

  7. Частіше читайте їй, просіть переказувати прочитане, вивчайте з нею вірші, розмовляйте і ненав'язливо виправляйте, коли дитина говорить неправильно.

  8. Оберігайте дітей від зайвих вражень, які викликають у них емоційне перенапруження. Не дозволяйте довго дивитись телевізор.

  9. Не розповідайте дитині перед сном страшних казок, хвилюючих історій, не залишайте дитину саму, коли вона боїться.

Пальчикова гімнастика

Рух пальців і кистей рук дитини мають на її розвиток особливий вплив. Як ви пам'ятаєте, у немовлятка кисті завжди стиснуті в кулачки, і якщо дорослий вкладає свої вказівні пальці в його долоні, дитина їх міцно стискає (і часом так міцно, що малюка можна навіть трохи підійняти). Втім, ці маніпуляції відбуваються на рефлекторному рівні. Ті чи інші дії дитини ще не досягли високого контролю з боку моз­ку, що у подальшому дозволятиме свідомо ви­конувати певні рухи.

Значення хапального рефлексу велике, і полягає воно у здатності дитини не випускати з рук тих чи тих предметів. З розвитком мозку цей рефлекс перетворюється в уміння хапати і відпускати. Чим частіше у дитини задіяний хапальний рефлекс, тим ефективніше відбу­вається емоційний та інтелектуальний розви­ток малюка.

Про вплив мануальних (ручних) дій на роз­виток мозку було відомо ще в II столітті до на­шої ери в Китаї. Фахівці стверджували, що ігри за участю рук і пальців (на зразок нашої «Сороки-ворони» тощо) сприяють гармоній­ному розвитку тіла і розуму, підтримують у належному стані мозкові системи.

Японський лікар Намікосі Токудзіро ство­рив методику оздоровчого впливу на руки. Він стверджував, що пальці мають велику кіль­кість рецепторів, які надсилають імпульси до центральної нервової системи людини. На ки­стях рук є чимало акупунктурних точок, маса­жуючи які можна впливати на внутрішні орга­ни, що рефлекторно з ними поєднані.

По насиченості акупунктурними зонами кисть не поступається вуху чи стопі. Східні медики встановили, що масаж великого паль­ця підвищує функціональну активність голо­вного мозку, масаж вказівного пальця пози­тивно впливає на стан шлунку, середнього - на кишечник, безіменного - на печінку і нир­ки, мізинця - на серце.

У Китаї поширені вправи долонь з кам'яними і металевими кульками. Попу­лярність цих занять пояснюється їх оздоров­чим і тонізуючим ефектом, що вони справля­ють на організм. Регулярні вправи з кульками поліпшують пам'ять, розумові здібності дити­ни, усувають її емоційну напругу, поліпшують діяльність серцево-судинної і травної систем, розвивають координацію рухів, силу і сприт­ність рук, підтримують життєвий тонус.

У Японії широко використовують вправи для долонь і пальців з грецькими горіхами. Чудовий оздоровчий і тонізуючий вплив на організм людини має перекочування між до­лонями шестигранного олівця.

Талантом нашої народної педагогіки ство­рені дитячі ігри, забавлянки «Ладушки, ла-дусі», «Сорока-ворона», «Куй, куй чобіток» та інші. їх значення досі недостатньо осмисле­но дорослими. Переважна більшість батьків вважають, що ці ігрові заняття лише розва­жають, а не, скажімо, розвивають, оздоров­люють. Насправді ж дослідження вітчизняних фізіологів підтверджують зв'язок розвитку рук із розвитком мозку. Праці В. М. Бехтерєва довели вплив маніпуляції рук на функ­ції вищої нервової діяльності, розвитку мов­лення. Прості рухи рук допомагають прибра­ти напругу не лише із самих рук, але й з губ, знімають розумову втому. Вони здатні по­ліпшити вимову багатьох звуків, а значить - розвивати мову дитини. Дослідження М. М. Кольцової довели, що кожен палець руки має доволі широке представництво в корі великих півкуль мозку. Розвиток тонких рухів пальців рук передує появі артикуляції складів. Завдяки розвитку пальців у мозку формується проекція «схеми людського тіла», а мовленнєві реакції перебувають в прямій залежності від тренованості пальців.

Таке тренування слід розпочинати із само­го раннього дитинства.

Враховуючи оздоровчий вплив на організм кожного з пальців, допомагайте дитині коор­диновано і спритно ними маніпулювати. Звер­тайте увагу на опанування дитиною простими, але в той же час життєво важливими вміння­ми - тримати чашку, ложку, олівці, вмивати­ся. Наприклад, якщо чотирирічний малюк не вміє доносити в пригорщі воду до лиця - це означає, що у нього відстає у розвитку дрібна мускулатура.

Виявивши відставання у дитини, не засму­чуйтесь. Розпочніть робити з нею пальчикову гімнастику. Ця книжка допоможе вам. Тер­піння і удачі вам у заняттях зі своїми дітьми.

Пальчикова гімнастика для розвитку мовлення дошкільнят

Всі вправи виконуються повільно, від трьох, до п'яти разів спочатку однією, потім, другою рукою, а на закінчення - обома разом, дорослі стежать за правильною поставою кисті руки ди­тини і точністю переходу від одного руку до іншого. "Вказівки повинні бути спокійні, доброзичливі, чіткі.

Кожне заняття має власну назву, проводиться протягом кількох хвилин двічі-тричі на день.

До уваги батьків майбутніх першокласників

Усне мовлення дитина опановує перед школою, а писемним їй ще належить оволодіти. Чим краще буде розвинуте усне мовлення, тим легше буде дитині опанувати читання та письмо.

Батькам слід знати, що до п'яти років у дітей формується вимова всіх звуків рідної мови. Якщо у вашої дитини в 5 років спостерігається порушення звуковимови, необхідно терміново звернутися за допомогою до логопеда.

У багатьох дітей часто спостерігається нерізко виражене відставання у мовленнєвому розвитку, яке в дошкільному віці зазвичай не привертає уваги батьків. Дуже важливо виявити недоліки мовленнєвого розвитку та виправити до початку навчання дитини грамоти.

Однією з необхідних умов опанування грамоти є чітке розрізнення дитиною всіх звуків на слух. Запис будь-якого слова передбачає вміння визначити кожен звук та склад слова по черзі і позначити їх відповідними буквами. Якщо ж деякі звуки малюкові здаються однаковими, то йому буде важко вибирати під час письма букви, відповідні цим звукам. Наприклад, у разі нерозрізнення на слух пари звуків [т]-[д] дитина не знатиме, яка перша буква-Т чи Д має написана в словах «тополя», «доля» і т.п.

Для перевірки слухової диференціації звуків доберіть картинки на яких зображення відрізняються лише одним приголосним звуком, який слід перевірити (наприклад: коса-коза, лак-рак, палка-балка, холод-голод, тачка-дачка і т.д.). Нерозрізнення дитиною деяких звуків на слух є основною причиною їх заміни в усному мовленні, а надалі - й на письмі.

Пропоную деякі ігри, що стануть вам у пригоді.

Гра «Впіймай звук»

Дорослий чітко промовляє слова, а малюк плескає в долоні, коли почує заздалегідь визначений звук.

Гра «Уважні вушка»

Дорослий знайомить дітей з назвами парних картинок:

КИТ - КІТ ЛИС - ЛІС

СУК - СІК СИН - СОН

Потім роздає картинки дітям. Далі запитує: «В кого кит, а в кого кіт? В кого

лис, а в кого ліс?. Діти піднімають відповідні картинки.

Гра «Який склад зайвий?»

Дорослий називає ряд складів, наприклад: «на-на-на-па». Діти визначають, який склад був зайвий.

Потім складові ряди ускладнюються, наприклад: «та-то-та-та», «ха-га-ха-ха», «па-ба-па-па».

Гра «Ланцюжок

Дорослий називає слово. Кожний учасник гри називає слово на той звук, який був останнім в слові.

Таким чином дитина не тільки виділяє останній звук в слові, а й добирає слово, в якому цей звук буде на першому місці.

Бажаю успіху!

Гра як засіб мовленнєвого розвитку дітей

Діти із тяжкими мовленнєвими розладами не можуть повноцінно оволодівати навчальним матеріалом на заняттях. Адже у них страждає не тільки мовлення,а й порушене вербальне мислення,увага та пам'ять. Діти швидко виснажуються і втомлюються.

Саме тому треба докласти максимум зусиль,щоб дітям було цікаво навчатися, адже, коли цікаво, то й не важко. Як же зробити заняття цікавими? Відповідь дуже проста - навчати граючись! Адже саме гра є відповідною діяльністю дитини-дошкільника.

Будь-яка гра сприяє вихованню не однієї, а багатьох якостей особистості, вимагає участі різних аналізаторів і психічних процесів, викликає різноманітні емоції і, звичайно ж, сприяє мовленнєвому розвитку дитини.

Для дітей-дошкільників, які страждають мовленнєвими розладами, ігрова діяльність зберігає своє значення як необхідна умова їх всебічного гармонійного розвитку. Гра є ефективним засобом логопедичної роботи з дітьми.

Враховуючи особливості мовленнєвого та психічного розвитку дітей-логопатів, слід дотримуватися таких методичних вимог:

1. Ігри не повинні бути довготривалими.

2. Вони повинні проводитися в уповільненому темпі, щоб кожна дитина змогла зрозуміти завдання.

3. Гра повинна бути живою, цікавою, привабливою для дитини. В ній повинен бути присутнім елемент змагання та заохочення, яскрава, виразна та доступна для дітей наочність.

4. В грі необхідно домагатися активної мовленнєвої участі всіх дітей, по можливості використовуючи при цьому їх рухову активність.

5. В грі необхідно розвивати навички контролю за власним мовленням і мовленням товаришів, прагнення правильно і швидко виконати мовне завдання. Для цього слід підтримувати дитячу ініціативу.

6. В самому процесі гри логопед приймає безпосередню активно-пасивну участь. Це визначається мовними можливостями дітей, завданнями та умовами гри. На протязі гри логопед вносить необхідні корективи і виправлення в мовленні дітей, а в кінці гри обов'язково заохочує всіх дітей,відмічає найбільш активних.

7. Ігри, які проводяться на різних етапах роботи з дошкільниками, можна успішно повторювати, поступово ускладнюючи і варіюючи не тільки зміст мовного матеріалу, а й правила гри.

Дидактична гра ставить перед собою завдання навчити дитину чомусь новому або закріпити в неї ті чи інші знання, сформувати навички орієнтації в навколишній дійсності. Вона сприяє розвитку пам'яті, мислення, мовлення, збагаченню словникового запасу. В дидактичних іграх дитина спостерігає, порівнює, спів ставляє, класифікує предмети за тими чи іншими ознаками, проводить їх доступний аналіз і синтез, робить узагальнення.

Завдяки ігровій діяльності діти краще і непомітно для себе засвоюють навчальний матеріал, менше втомлюються і кожного разу радіють новій грі, бо гра - це не самоціль, а засіб всебічного впливу на дитину, на всі сторони її психофізичного і мовленнєвого розвитку. 

Ігрові вправи на звуконаслідування

Під час занять необхідно стежити за тим, щоб усі звуконаслідування дитина вимовляла на видиху.

«Аня співає пісеньку». А-а-а, а-а-а.
«Гуде потяг». У-у-у, у-у-у.
«Болить зуб». О-о-о, о-о-о.
«Пароплав гуде». И-и-и, и-и-и.
«Жабенята посміхаються" І-і-і, і-і-і.
«Заблукали в лісі». Ау-ау-ау-ау.
«Малюк плаче». Уа-уа-уа-уа.
«Пісенька водички». С-с-с-с.
«Пісенька комарика». З-з-з-з.
«Пісенька вітру». В-в-в.
«Гріємо ручки». Х-х-х-х.
«Стукають підбори ». К-к-к-к.
«Граємо на барабані». Д-д-д-д.
«Гусак сичить», «Кулька сдувається». Ш-ш-ш-ш.
«Жук дзижчить». Ж-ж-ж-ж.
«Зозуля кує». Ку-ку, ку-ку.
«Гусак». Га-га-га.
«Корова». Му-му-му.

Проспівування на одному видиху звукової доріжки а-о-у-и-е (один звук плавно переходить в інший, і кожний тягнеться не менше 2 сек.);

Проспівування на одному видиху звукової доріжки зі зміною висоти і сили голосу (пошепки, тихо, голосно, тоненьким голоском, грубим голосом);

Проспівування звуку А на видиху (зробили глибокий вдих, надули животик, плечі не піднімаються, на видиху співаємо «А-а-а-а-а-а-а!»)

Проспівування простої мелодії (наприклад, «У лісі, лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялинонька, і зайчик з нею ріс...») на звук М чи У. Тобто, дитина робить глибокий вдих, надуває животик, а потім, на безперервному видиху, начебто наспівує тільки мелодію пісеньки («м-м-м-м м-м-м-м...»).

Домашня логопедія. 30 вправ для розвитку мовлення

Для правильної вимови звуків необхідна злагоджена робота всіх органів артикуляцій. Без тренувань тут ніяк не обійтися!

Якщо вашій дитині вже 5 років, а вона до цих пір не вимовляє чітко деякі звуки, вони спотворюються або змащуються, - вам обов'язково варто ходити на заняття до логопеда (він поставить звуки). Займатися ж з дитиною вдома самостійно при «мовної каші» можна з 3-4 років. Тоді, можливо, і логопед вам не знадобиться. А після 6 років виправити вимову - вже буде набагато складніше.

Для уроків в домашніх умовах вам знадобиться дзеркало, ігровий настрій і бажання дитини займатися. Мовні тренування проводять 1-2 рази на день. Тривалість одного заняття - від п'яти до двадцяти хвилин. На перших порах беріть саму вправу. Щотижня або кожні три дні вчіть нову. Освоєну в попередні дні вправу повторюйте.

ЦІКАВА СТАТИКА

Почніть з статичних вправ. У них артикуляційна поза утримується під рахунок від 3 до 20. Час утримання збільшується поступово. Статичні вправи допомагають зміцнювати м'язи артикуляційного апарату, а також формувати правильні уклади мовних звуків.

  • «Віконце». Рот широко відкрити і в подальшому утримувати це положення.
  • «Брамка». Губи розтягнути в усмішці, зуби залишаються щільно стиснутими.
  • «Хоботок». Зуби щільно стиснути, губи витягнути вперед, немов хоботок слоненяти.
  • «Млинець». Широкий, розпластаний язик спокійно покласти на нижню губу, рот напіввідкритий.
  • «Капкан». Широкий язик прикусити за бічні краї корінними зубами, кінчик язика при цьому опущений за нижні різці.
  • «Сердите кошеня». Кінчиком язика впертися в нижні різці, широка спинка язика круто вигнута, рот відкритий, губи розтягнуті в сторони.
  • «Жало». Рот відкрити, гострий язик висунути з рота (по можливості далі).
  • «Чашечка». Рот широко відкрити, язик в формі зігнутої чашечки підняти до верхньої губи (нижня губа йому в цій справі не допомагає!).
  • «Грибок». Рот відкрити, широкий язик міцно присмоктується до піднебіння верхньою поверхнею, під'язикова вуздечка розтягнута - як гриб на довгій ніжці.
  • «Трубочка». Язичок згорнути (схожий на порожню трубку), губи округлити навколо язика, вони допомагають утримувати важку позу.

Все це - базові вправи артикуляційної школи.

ДИНАМІЧНО І ЗАХОПЛИВО

Об'єднуючи дві статичні вправи в єдину зв'язку, отримуємо динамічні композиції.

  • «Брамка» - «Хоботок». Зуби щільно стиснути. Під рахунок «раз-два» губи то розтягуються в усмішці, то витягуються вперед. Слідкуйте, щоб зуби протягом усієї комбінації не розмикалися, а міміка була природною (малюк не повинен мружити очі).
  • «Млинець» - «Трубочка». Цей зв'язок двох вправ один з найскладніших. Якщо його виконати не вдається, візьміться за розучування більш легких каскадів: «Млинець» - «Жало», «Млинець» - «Чашечка», «Млинець» - «Грибок». Коли малюк зможе проробляти їх бездоганно, поверніться до важкої зв'язки.

Всі каскади виконуються під рахунок «раз-два». Cпочатку повільно, з чіткою фіксацією кожної пози. Від заняття до заняття швидкість, з якою дитина виконує вправи, збільшується.

Ваша дитина вже освоїла ці вправи, виконує їх з легкістю? Тоді саме час перейти до другої, більш складної частини логопедії!

ЯЗИК-ТРУДІВНИК

Є вправи, які спочатку припускають енергійну роботу язика, він трудиться в парі з нижньою щелепою або губами.

  • «Гойдалки». Вузький язик поперемінно тягнеться то до носа, то до підборіддя. Нижня щелепа при цьому опущена, її положення фіксовано, рот широко відкритий.
    «Маляр». Рот широко відкрити. Довгий вузький язик, немов кисть маляра, старанно «фарбує» піднебіння вздовж і поперек. Нижня щелепа нерухома.
  • «Змійка». Вузький язик максимально висунути з рота. Він робить швидкі коливальні рухи з боку в бік (як це робить язиком змія). Рот відкритий, нижня щелепа нерухома. Губи розтягнуті в сторони.
  • «Індик». Широкий язик викидаємо з рота і б'ємо по верхній губі, видаючи при цьому характерні звуки розсердженого індика: «бл-бл-бл». Нижня щелепа опущена, вона не рухається в такт роботі язика!

ТРЕНУЮТЬСЯ ВСІ!

Артикуляційних вправа не менш потребують губи і нижня щелепа. Допоможемо їм працювати більш динамічно!

  • «Рибка». Зуби міцно стиснути, губи витягнути вперед (див. Вправу «Хоботок»). Губи то розкриваються, то змикаються (як це робить ротиком рибка в акваріумі).
  • «Воронка». Висунути нижню щелепу, рот відкрити, зуби розімкнути. На рахунок «раз» губи витягуємо вперед, на рахунок «два» втягуємо губи всередину рота, підвернувши їх за зуби. Зробити не менше 10 повторів.
  • «Образа». Покусати нижніми передніми зубами верхню губу не менше 10-15 разів. Нижня щелепа максимально висунута вперед.
  • «Литаври». Губи злегка загорнути за зуби всередину рота. Поплескати ними однією до іншої, видаючи при цьому характерний поплескуючий звук. Повторити не менше 10 разів.
  • «Конячка, яка фиркає». Губи розслабити, пофиркати, наслідуючи конячці. Повторити не менше 10 разів.
  • «Засув». Нижню щелепу висунути вперед якнайдалі. Посувати нею з боку в бік не менше 10-15 разів з максимальною амплітудою.
  • «Хованки». Тут є три варіанти.
  1. заховати верхню губку, прикусивши її нижніми передніми зубами. Видно тільки нижню губу, вона тягнеться вгору, до носа. Утримувати такий стан не менше 5 секунд.
  2. заховати нижню губку, прикусивши її верхніми передніми зубами. Видно тільки верхню губу, вона тягнеться вниз, до підборіддя. Утримувати такий стан не менше 5 секунд.
  3. заховати верхню і нижню губи, втягнувши їх в рот і злегка стиснувши передніми зубами. Утримувати такий стан не менше 5 секунд.
  • «Рубанок». Пошкребти нижніми центральними зубками по верхній губі не менше 10-15 разів. Нижня щелепа висувається вперед і енергійно працює. Потім те ж саме повторити з нижньою губою, але її треба буде «обробляти» вже верхніми зубами.

ПОКАЗОВІ ВИСТУПИ

Якщо після двох-трьох місяців тренувань дитина успішно освоїла школу і довільну програму, саме час переходити до постановки показових номерів. Це цілі міні-спектаклі за участю артикуляційних органів і, звичайно ж, самої дитини. Але хто тут головний герой? Гномик Язичок!

  • «Млинці». Гномик Язичок купив в господарському магазині посуд. Тепер він вчиться готувати собі їжу. Найбільше Язичку подобається пекти млинці на новій сковорідці. Млинці виходять рум'яні і круглі. Кожен з них Язичок змащує олією (широкий язичок розпластаний на нижній губі, обидві губи поплескують млинець: «пя-пя-пя»). Млинці Язичок їсть з варенням.
  • «Смачно!»: Відкрити рот і широким язиком облизати верхню губу зверху вниз не менше 5 разів. Слідкуйте, щоб нижня губа не «підсаджувала» язик. Млинці Язичок запиває чаєм. Якщо чай занадто гарячий, Язичок на нього дме (положення артикуляційних органів як у вправі «Чашечка», подути на край язика, не роздуваючи щік.)
  • «У ліс за грибами». Гномик Язичок дуже любить збирати гриби. Він бере велику корзину (вправа «Чашечка») і йде в ліс. По дорозі йому доводиться перебиратися через струмок. Вправа «Струмочок»: губи посміхаються, зуби майже стиснуті, кінчик язика впирається в основу нижніх передніх різців. Довгостроково вимовити звук «з». Струмочок повітря при цьому стікає по язику, посередині нижньої губи і по підборіддю. Вода в потічку холодна. Дитина підставляє свою долоньку під підборіддя і перевіряє, чи дійсно холодна водичка в струмочку. При цьому головне - не забувати довго вимовляти звук «з»! Щоб не промочити ноги, Язичок користується містком.
  • «Місток» : язик круто вигинається, впираючись кінчиком в основу передніх нижніх різців. Рот відкрити якомога ширше.
    Скільки в лісі грибів! Ось під ялинкою сховався міцний боровичок (вправа «Грибок»), а поруч - лисичка. Тут же - сироїжка, рижик (дитина з невеликими інтервалами виконує кілька разів вправа «Грибок»). Прийшовши додому, гномик Язичок готує із зібраних грибів дуже багато смачних страв (вправа «Смачно!»).

Скільки в лісі грибів! Ось під ялинкою сховався міцний боровичок (вправа «Грибок»), а поруч - лисичка. Тут же - сироїжка, рижик (дитина з невеликими інтервалами виконує кілька разів вправа «Грибок»). Прийшовши додому, гномик Язичок готує із зібраних грибів дуже багато смачних страв (вправа «Смачно!»).

Використовуючи перераховані вправи, ви легко зможете самі складати довільні і показові програми для артикуляційних органів вашого малюка. Не варто тільки забувати, що головний суддя всіх цих змагань і виступів - дзеркало. Тільки з його допомогою можна оцінити чистоту виконання кожного елемента! Дзеркало допоможе впоратися і з артикуляцією важких звуків. І скоро мова буде чистою і правильною!

Що батьки повинні знати про коронавірус: консультують МОЗ і МОН

5 основних речей, які допоможуть адекватно оцінити причини, симптоми та перебіг хвороби.

П'ять основних речей, які мають знати батьки про коронавірусну інфекцію COVID-19 та про те, як реагувати, щоб убезпечити свою родину від хвороби. З цього приводу консультує Міністерство освіти і науки України разом з Міністерством охорони здоров'я.

Уряд оголосив загальнонаціональний карантин до 3 квітня. Однак ми розуміємо, що просто не ходити до школи чи іншого закладу освіти - недостатньо. Важливо, щоб батьки знали, як діяти в ситуації карантину та від чого берегти дітей. Тому така інформація зараз дуже потрібна, - зазначила заступниця Міністра освіти і науки України Любомира Мандзій.

ПЕРШЕ. Інфекція передається переважно повітряно-крапельним шляхом від зараженої людини або через дотик до забруднених поверхонь.

Що робити:

  • попросити дітей не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, які кашляють, чхають або мають жар;
  • нагадувати дітям про обов'язкове миття рук перед прийомом їжі та після відвідування вбиральні (мити руки потрібно щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук);
  • попросити дітей утриматися від прийому їжі з загальних упакувань або посуду (горішки, чіпси, печиво та інші снеки), куди багато людей занурюють руки;
  • попросити дітей уникати привітальних обіймів і рукостискань, поки епідеміологічна ситуація не стабілізується;
  • посилити вимоги до вологого прибирання приміщень, очищення та дезінфекції об'єктів, яких торкається велика кількість людей, провітрювати приміщення;
  • важливо уникати місць масового скупчення людей.

ДРУГЕ. Симптоми інфекції: кашель, біль у горлі, риніт, лихоманка, утруднене дихання, сухий кашель, чхання, біль у грудині; у деяких випадках - діарея або кон'юнктивіт. У складних випадках інфекція може викликати пневмонію. У деяких випадках ця хвороба може бути смертельною, однак переважно це відбувається з людьми середнього чи похилого віку, що мають супутні захворювання.

Що робити:

У разі підвищеної температури дитина має залишитися вдома до повного одужання та одразу отримати консультацію сімейного лікаря.

ТРЕТЄ. Як правильно поводити себе в умовах поширення вірусу?

  • мити руки щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук;
  • під час кашлю або чхання прикривати рот і ніс паперовою хустинкою, яку потім необхідно викинути; чхати також правильно у згин ліктя;
  • не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, які кашляють, чхають або мають жар, уникати будь-якого тісного контакту з ними;
  • не споживати сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження.

ЧЕТВЕРТЕ. Маски не допомагають убезпечити себе від вірусу, вони допомагають лише в тому разі, коли маску носить хвора людина.

П'ЯТЕ. Наразі не існує жодних ліків для лікування чи запобігання коронавірусу. Будь-які пропозиції в Інтернеті про вакцини чи ліки - неправда.